Просо — це однорічна трав'яниста рослина родини Злакових. Якщо кукурудза — це «важковаговик», то просо — це «економний спринтер». Воно має найнижчий серед злаків коефіцієнт водоспоживання (використовує воду у 2–3 рази ефективніше за пшеницю). Головна фізіологічна фішка — це $C_4$-фотосинтез, який дозволяє рослині активно рости при екстремально високих температурах, коли інші культури просто «завмирають».
Терміни: Посадка — середина або кінець травня, коли ґрунт на глибині 10 см прогрітий до $+12... +14^\circ C$.
Біологічне обґрунтування: Просо — найтеплолюбніша культура серед ранніх злаків. Воно боїться навіть легких приморозків (при $-2^\circ C$ сходи гинуть). Вегетація триває від 60 до 110 днів.
Терміни хибні: Ранній посів у холодну землю. Насіння просо вкрите щільною плівкою; у холодній воді воно не проростає, а швидко уражується пліснявою. Сходи будуть рідкими та недружніми.
Класифікація: * За формою волоті: Розлогое, стиснуте (комове), поникле.
За призначенням: Харчове (жовте, червоне зерно), кормове, декоративне.
Репродукція: Тільки Еліта або 1-ша репродукція. Просо схильне до швидкого засмічення дикими видами (мишієм). 2-га репродукція втрачає до 20% врожайності через неоднорідність дозрівання — частина зерна вже осипається, а частина ще зелена.
Параметри: Сонце — 100% дня. Температура $+22... +30^\circ C$. $pH$ 5.5–7.5.
Параметри хибні: Низини з застоєм холодного повітря. Просо дуже чутливе до нестачі кисню в ґрунті.
Ґрунт: Пухкі чорноземи, каштанові ґрунти. Просо — ідеальна культура для цілинних земель або після розчищення ділянки від бур'янів.
Ґрунт хибний: Важка глина, що запливає. Після дощу на такому ґрунті утворюється кірка, яку тендітний росток проса не може пробити.
Рівень ґрунтових вод: До 1.5–2 м. Хоча просо посухостійке, воно не любить «болота» під корінням.
Параметри: Глибина закладання 3–5 см. Схема: міжряддя 15 см (суцільний посів) або 45 см (широкорядний для чистих грядок).
Передпосадкова підготовка: Обов'язкове протруювання насіння від сажки (Вітавакс чи Максим). Насіння проса дуже дрібне, тому його часто змішують з сухим піском для рівномірності.
Схеми посадки: На 1 $m^2$ висівають біля 3.5–4.5 г насіння.
Схеми хибна: Посів у сухий ґрунт без прикочування. Насіння проса має дуже слабку енергію проростання; без щільного контакту з вологою воно просто висохне.
Техніка: Посів у вологу борозну. Обов'язкове прикочування (ущільнення) ґрунту — це критично важливо!
Старт: У рядок — 10 г нітроамофоски на метр. Просо дуже вибагливе до Фосфору ($P$) на старті.
Стратегія: Для зернового проса розсада не використовується. Проте для декоративних сортів (наприклад, просо прутовидне) розсада допомагає отримати гарний кущ вже в перший рік.
Параметри: Полив — мінімальний. Тільки у фазу виходу в трубку та цвітіння.
Полив: Просо може «чекати» дощу тижнями, не втрачаючи потенціалу врожаю.
Полив хибний: Надмірний полив у серпні призводить до нарощування зеленої маси («підгону»), через що зерно не встигає визріти до холодів.
Земляні роботи: Руйнування ґрунтової кірки до появи сходів легкими граблями. Боротьба з бур'янами в перші 20 днів (просо росте дуже повільно в цей період).
Живлення: 1. Фаза кущення: $N$ (Азот) — аміачна селітра 15 г / 10 л.
2. Вихід у трубку: Обприскування по листу мікроелементами (Мідь $Cu$, Цинк $Zn$). Мідь для проса — це стійкість до хвороб і виповненість зерна.
3. Листова діагностика: Якщо листя стає темно-фіолетовим — дай Фосфор ($P$).
Getty Images
Список ворогів: Просяний комарик, стебловий метелик, сажка, бактеріоз.
Просяний комарик (личинки з'їдають зав'язь):
Біологічний: Актофіт (60 мл / 10 л).
Хімічний: Карате Зеон або Енжіо під час викидання волоті.
Природній: Дотримання термінів посіву (ранні посіви менше уражуються).
Сажка (замість зерна — чорна маса спори):
Народний: Немає.
Біологічний: Немає.
Хімічний: Тільки передпосівне протруювання.
Стебловий метелик:
Біологічний: Випуск трихограми.
Хімічний: Кораген.
Логіка: Просо дозріває нерівномірно (зверху донизу волоті). Коли зерно у верхній частині волоті стало твердим і набуло кольору сорту — пора збирати.
Техніка: Зрізаємо волоті. Не чекайте повного дозрівання нижніх зерен, бо верхні (найкращі) осиплються від вітру.
Умови зберігання: Вологість зерна — 13–14%. Пшоно (очищене зерно) зберігається гірше за неочищене просо через швидке окислення жирів.
Перелік помилок: Посів після кукурудзи чи сорго. Спільні шкідники (стебловий метелик) та хвороби.
Сівозміна: Найкраще після картоплі, баштанних культур (кавуни, дині) та бобових. Просо — «санітар» городу, воно майже не залишає після себе бур'янів.
Алелопатія: Просо — чудовий сусід. Воно не пригнічує інші рослини, але вимагає чистої від бур'янів ділянки на старті. Друзі: Квасоля, нут.
Максимальний врожай: Використовуйте Мідь ($Cu$). Це найважливіший мікроелемент для проса. Обробка насіння сірчанокислою міддю підвищує врожайність на 15%.
Робота над помилками: Якщо просо «залипло» в рості на стадії 3-х листків — це бур'яни або кірка. Дайте Азот ($N$) і розпушіть землю.