Жовтуха рослин — це системна хвороба, яку викликають фітоплазми або віруси (наприклад, жовтуха айстр, жовтуха буряка). Як і столбур, патоген оселяється в судинах (флоемі), де паразитує, споживаючи всі цукри та поживні речовини. Рослина жовтіє не від браку елементів, а від того, що інфекція блокує їх рух та руйнує хлорофіл.
Жовтуха має надзвичайно широке коло господарів:
Овочеві: Морква, селера, петрушка, картопля, томати, цибуля, столовий та цукровий буряк.
Ягідні: Суниця садова (полуниця), малина.
Квіткові: Айстри (найбільш вразливі), гладіолуси, хризантеми, петунії.
Бур’яни-резерватори: Кульбаба, осот, подорожник, лопух.
Айстри: Молоде листя стає лимонно-жовтим, а згодом майже білим. Головна ознака — філлодія (пелюстки квітів перетворюються на дрібне зелене листя) та поява численних тонких бічних пагонів («відьмина мітла»).
Морква: Листя набуває червоного або пурпурового відтінку. Серцевина коренеплоду стає дерев’янистою, а сама морква вкривається густою «бородою» з дрібних корінців. Смак стає гірким.
Цибуля: Перо жовтіє, стає пласким і деформованим. Суцвіття цибулі замість насіння утворюють крихітні зелені цибулинки або листочки.
Буряк: Листя стає жорстким, товстим і ламким, набуває інтенсивно жовтого кольору. Краї листків часто закручуються вгору.
Полуниця: Листя дрібнішає, жовтіє по краях, а ягоди стають дрібними, зеленими і «гумовими» на дотик, навіть якщо вони виглядають дозрілими.
Картопля: Спостерігається «верхівковий хлороз» — верхні листки жовтіють і скручуються лодочкою. Бульби часто проростають ниткоподібними паростками.
«Маскувальник року»: Жовтуху найчастіше приймають за брак заліза чи азоту. Садівники починають лити добрива, що тільки прискорює загибель, бо патоген обожнює «жирні» соки.
«Відьмина мітла»: Хвороба знімає блокування з бічних бруньок. Рослина починає неконтрольовано кущитися, випускаючи сотні слабких пагонів, що виглядає як мітла.
Знищення насінництва: Якщо ви вирощуєте свої насіння (цибулю, моркву), жовтуха — це ваш найгірший ворог, бо вона робить рослину повністю стерильною.
Комашина пошта: Хворобу розносять цикадки, які можуть подорожувати на сотні кілометрів з потоками повітря, приносячи інфекцію навіть на ідеально чисті ділянки.
Механізм: Патоген живе в слинних залозах цикадок. Після укусу рослини інфекції потрібно близько 2 тижнів «інкубаційного періоду» всередині судин, перш ніж з'являться перші жовті плями.
Зимівля: Фітоплазма зимує в кореневищах багаторічних бур’янів. Весною цикадки кусають бур’ян і стають заразними на все своє життя (до 2 місяців).
Вразливе вікно: Найбільший ризик — суха, спекотна погода, коли цикадки найбільш активні в пошуках вологих рослин.
Хімічні препарати:
Проти хвороби: Не існують.
Проти цикадок: Регулярні обробки системними препаратами (Конфідор, Актара, Теппекі) протягом усього літа.
Біопрепарати:
Фармайод: Частково пригнічує розвиток фітоплазми.
Фітолавін: Може допомогти стримати симптоми на початкових стадіях.
Народні методи:
Мильний розчин з попелом: Для механічного відлякування комах. Проти самої хвороби — безсилі.
Механічні та фізичні методи:
Бур’янова зачистка: Повне знищення багаторічних бур’янів навколо городу.
Видалення хворих рослин: Виривати кущ разом із корінням за перших ознак «позеленіння» квітів.
Природні помічники:
Хижі клопи та павуки, які полюють на цикадок.
Захисне сусідство:
Високі злаки (кукурудза): Створюють механічний бар’єр для дрібних цикадок, які перелітають низько над землею.
Тест на хлороз: Як відрізнити жовтуху від браку заліза? При хлорозі (браку заліза) жовтіє тільки тканина між жилками, а самі жилки залишаються яскраво-зеленими. При жовтусі — лист жовтіє рівномірно, разом із жилками.
Битва за кульбабу: Кульбаба — це головний готель для жовтухи айстр. Якщо на вашому газоні багато кульбаб з деформованим листям, ваша морква та петрушка у великій небезпеці.
Бурштин на зрізі: Якщо ви сумніваєтеся, чи хворий буряк на жовтуху, розріжте корінь. Судини хворої рослини часто мають бурий або темний колір, а тканини набагато твердіші, ніж у здорової.
Ранній посів моркви: Намагайтеся сіяти моркву так, щоб вона встигла зміцніти до масового вильоту цикадок (кінець червня). Доросла рослина переносить інфекцію легше, ніж молодий сіянець.