Довгоносики отримали свою назву через видовжену передню частину голови, яка нагадує хобот (головотрубка). На кінці цього «носа» розташовані маленькі, але дуже гострі щелепи. Довгоносик використовує свій ніс як дриль: він просвердлює отвір у бутоні, стеблі або плоді, щоб харчуватися або відкласти туди яйце. Більшість видів мають твердий панцир і вміють чудово маскуватися під колір кори чи землі.
У цій родині панує сувора спеціалізація:
Ягідні (Сунично-малиновий довгоносик): Полуниця (суниця), малина, ожина.
Плодові дерева (Яблуневий квіткоїд, Сірий бруньковий довгоносик): Яблуня, груша, слива, вишня.
Горіхоплідні (Горіховий плодожил): Грецький горіх, фундук.
Овочеві та технічні (Буряковий довгоносик): Буряк, соняшник, кукурудза.
Виноград: Трубкокрути (ті самі, що крутять «сигари» з листя).
На полуниці/малині: Бутон виглядає так, ніби його підрізали ножицями. Він висить на тонкій шкірці або падає на землю. Це робота самки, яка відклала яйце і підрізала квітконіжку, щоб бутон не розцвів.
На яблуні: Бутони не розкриваються, буріють і стають схожими на «ковпачки». Всередині такого ковпачка сидить личинка, яка з’їла всі тичинки та маточку.
На листі: Характерні «фігурні» виїди по краях листка (схожі на мереживо).
На плодах (слива, горіх): Дрібні дірочки, з яких може витікати крапля камеді. Плід згодом червивіє або опадає.
«Режим каменя»: Якщо довгоносика налякати, він підтискає лапки і падає на землю, де стає абсолютно непомітним серед грудок землі. Цей рефлекс називається танатоз (уявна смерть).
«Хірургічна точність»: Довгоносик підрізає бутон полуниці саме так, щоб він не засох миттєво, а залишався трохи живим, поки личинка не підросте.
«Пробивна здатність»: Горіховий довгоносик здатний прогризти молоду шкаралупу фундука, яка для інших комах є непереборною перешкодою.
Ранній підйом: Сірий бруньковий довгоносик прокидається при +6C і починає їсти нирки ще до того, як вони розкриються.
Зимівля: Дорослі жуки зимують у верхньому шарі ґрунту, в опалому листі або в тріщинах кори.
Весняна атака: Щойно сонце прогріває кору, жуки піднімаються в крону (або на грядки) і починають «додаткове харчування» молодими бруньками.
Яйцекладка: Відбувається в період бутонізації. Одна самка може знищити до 50–100 майбутніх квіток.
Хімічні препарати:
Каліпсо / Маврік: Препарати, що є безпечними для бджіл (це критично, бо обробка часто збігається з початком цвітіння).
Енжіо / Децис: Сильні системно-контактні препарати для першої обробки («по голому дереву» або «по зеленому конусу»).
Біопрепарати:
Актофіт / Актоцид: Добре працюють на полуниці, якщо температура повітря вища за +18..+20C.
Бітоксибацилін: Ефективний проти личинок та молодих жуків.
Механічні методи:
Струшування: Вранці, поки температура нижче +10C, жуки заціпенілі. Підстеліть під дерево агроволокно і різко постукайте по гілках палицею, обмотаною тканиною. Впалих жуків спаліть.
Збір бутонів: На полуниці вручну збирайте та видаляйте підрізані бутони (в них сидять майбутні жуки).
Народні методи:
Настій гірчиці: 100 г на 10 л води. Обприскування в період висування бутонів.
Хвойний екстракт: Різкий запах збиває жука з пантелику, він не може знайти свою «цільову» рослину.
«Лови момент»: Головна помилка — кропити, коли квіти вже розцвіли. Довгоносик працює ДО цвітіння, у фазі «висування бутонів». Якщо квітка розкрилася — яйце вже всередині, обробка запізнилася.
«Температурна пастка»: Струшувати довгоносиків із дерев треба тільки вранці. Як тільки сонце прогріє повітря до +12C, вони стають активними і просто розлетяться, поки летітимуть до землі.
Ловчі пояси: Для плодових дерев клейові пояси на стовбурах у березні-квітні — це 30% успіху, бо багато довгоносиків піднімаються в крону пішки по стовбуру.
Сунична гігієна: Якщо на ділянці багато довгоносика, не садіть малину поруч із полуницею. У них один і той же ворог, і він буде просто мігрувати з ранньої полуниці на пізню малину.