Дротяник — це личинка жука-ковалика. Свою назву він отримав через надзвичайно жорстке, видовжене тіло, яке на дотик нагадує шматок мідного дроту. Його майже неможливо роздавити пальцями. Колір варіюється від світло-жовтого до темно-оранжевого. Він не такий масивний, як борозняк, але бере своєю кількістю та неймовірною мобільністю в ґрунті.
Картопля: Головна мішень. Вигризає вузькі, глибокі ходи в бульбах.
Коренеплоди: Морква, буряк, редиска, дайкон.
Зернові та кукурудза: Виїдає насіння, що щойно проросло.
Розсада: Томати, перець, капуста (прогризає стебло всередині, через що рослина гине).
Багаторічні бур’яни: Пирій — це головна «їдальня» та розплідник дротяника.
Дірки в бульбах: Характерні вузькі прямі канали в картоплі. На відміну від слимаків чи мишей, дротяник залишає рівні «просвердлені» отвори.
Чорні крапки на моркві: Місця входів, які згодом починають гнити.
В’янення розсади: Ви витягуєте загиблий томат, а всередині стебла (в підземній частині) сидить оранжевий «черв’ячок».
Жуки-ковалики: Якщо ви бачите невеликих довгастих жуків, які при перевертанні на спину видають звук «клік» і підстрибують — чекайте навалу дротяника.
«П’ятирічка» під землею: Личинка розвивається в ґрунті 5 років. Весь цей час вона безперервно харчується.
Залежність від кислотності: Дротяник обожнює кислі ґрунти. Якщо у вас багато хвоща та щавлю — дротяник там почувається як удома.
Водний навігатор: Шкідник дуже чутливий до вологи. У сухе літо він заривається глибоко (до 1 метра), а після дощу масово піднімається до поверхні, щоб «атакувати» ваш врожай.
«Любов до пирію»: Кореневища пирію — це улюблена їжа дротяника. Якщо ваш город заростає пирієм, ви автоматично розводите там армію коваликів.
Зимування: Личинки різного віку зимують на глибині до 60 см.
Харчовий пік: Найбільша активність проявляється навесні (під час посадки) та наприкінці літа (коли дозрівають бульби).
Перетворення: Лише на 5-й рік життя личинка заляльковується і перетворюється на жука.
Хімічні препарати:
Протруйники (Селест Топ, Престиж, Тексіо Велум): Обробка бульб картоплі перед посадкою — найефективніший захист.
Актара / Регент: Внесення гранул у лунку або полив під корінь.
Біопрепарати (Органічний вибір):
Метаризин (Ентоцид): Гриб-хижак, який «полює» на дротяника в землі.
Боверін: Ефективний при достатній вологості ґрунту.
Механічні та фізичні методи:
Вапнування: Внесення доломітового борошна, вапна або попелу. Зміна $pH$ на нейтральний робить ґрунт непридатним для життя дротяника.
Пастки-приманки: Навесні за 2 тижні до посадки закопайте в землю шматочки картоплі або моркви на паличках. Через пару днів витягніть їх разом із шкідниками, що збіглися на обід.
Народні методи:
Цибулиння: Жменя лушпиння в кожну лунку при посадці картоплі.
Гірчичний порошок: Присипання лунок (дротяник ненавидить гостроту гірчиці).
Природні помічники:
Шпаки, ворони, жужелиці-хижаки (чорні швидкі жуки).
Алелопатія та Сидерати:
Гірчиця біла: Найкращий ворог дротяника. Її кореневі виділення токсичні для нього.
Бобові (Горох, Квасоля, Люпин): Дротяник не терпиться до сусідства з бобовими, бо вони накопичують у ґрунті специфічний азот.
«Війна пирію — смерть дротянику»: Поки ви не виведете пирій із ділянки, жодна хімія не допоможе на 100%. Видаляйте коріння пирію вручну, бо навіть у маленькому шматочку може жити личинка.
Аміачна селітра: Внесення азотних добрив, що містять аміак, створює дискомфорт для дротяника. Він намагається піти з такої ділянки.
Сівозміна з гірчицею: Посійте гірчицю восени після збору врожаю і залиште її під зиму. Це «стерилізує» ґрунт від личинок ковалика.
Сіль та марганцівка: Перед посадкою розсади томатів пролийте лунки слабким рожевим розчином марганцівки. Це не вб'є дротяника, але «зіб'є йому нюх», і він не знайде вашу рослину так швидко.